철요
[чольо]
凸凹
Етимологія
凸 – 볼록할 (철) – опуклий凹 – 오목할 (요) – увігнутий
У фізичному тілі людини чоловічі аспекти представлені виступаючими вперед, опуклими частинами, лицьовим боком тощо, тоді як увігнуті частини, отвори, тильна сторона й тощо є жіночими аспектами. Чоловіче і жіноче існують заради різноманіття, гармонії та краси творіння. Що вищий рівень творіння, то складніша його форма, контури якої в цьому разі радше є опукло-увігнутими, ніж просто округлими. Природі властиві зміни різного роду, наприклад циклічна зміна пір року, ритмічна зміна дня і ночі, чергування в ландшафті гір і рівнин. У гармонії подібних змін таїться краса. Завдяки таким змінам ми можемо відчути гармонію різноманітності.
Там, де з’єднуються чоловік і жінка, опукле й увігнуте начала – саме там досягають досконалості й Творець, і чоловік з жінкою, як дві половинки єдиного цілого. З того моменту, коли опуклий і увігнутий аспекти одружуються і з’єднуються у першому коханні, закладається напрямок кінцевої мети вдосконалення ідеалу любові.
Слово “чоловік” з’явилося завдяки жінці. Великий і потужний чоловік народився заради маленької жінки. Для кого ж народилася жінка? У чому різниця між нею і чоловіком? В однієї увігнуті статеві органи, а в іншого опуклі. Навіщо їхні статеві органи повинні підходити один одному? Для того, щоб поєднати їхні життя та родоводи. Ось чому статеві органи мають опуклу та увігнуту форми.
Чоловік і жінка повинні з’єднатися за допомогою статевих органів. Іншими словами, кохання допоможе їм стати одним цілим, тобто єдиними душею і тілом. Завдяки чому досягається ця єдність душі й тіла чоловіка та жінки? Не поцілунками чи рукостисканнями. Вони повністю з’єднуються за допомогою статевих органів.
Через невігластво до статевих органів ставилися як до чогось ганебного. Слово, що позначає дивовижне місце перебування істинної любові, стало лайливим словом. Наші статеві органи опуклі й увігнуті. Любов виражається в їхньому повному злитті один з одним. Без цього злиття ми б і не знали, що таке любов. Саме в статевих органах любов досягає досконалості й абсолютної єдності. Іншого шляху немає.