Останні дні

Історія людства – це історія провидіння відновлення, в ході якого Небесний Батько має намір врятувати людей, які перебувають у невігластві та відновити споконвічний світ добра.

Всі люди мають одне спільне – первозданну душу, яка прагне йти шляхом добра і відкидати зло. Але розуміння людьми добра та шляхів його досягнення варіюється в залежності від місця, часу та їх особистих поглядів. Це також примножує конфлікти.

У ході історії відбувалося поступове відокремлення добра від зла, це можна порівняти з потоком каламутної води, де бруд опускається на дно, а чиста вода піднімається вгору. Урешті-решт вода та бруд повністю відокремлюються один від одного. Подібно до цього з часом сфера зла опускається вниз, наближаючись до свого кінця, а сфера добра поступово підноситься, досягаючи все більшого процвітання.

У результаті шляхи зла і добра перетнуться і через деякий час перша навіки зникне без сліду, а добро залишиться і існуватиме вічно.

Розглядаючи обмежений період часу, може скластися враження, що зло перемагає; та врешті-решт, безсумнівно, воно буде або знищене, або поглинуте сферою, ближчою до добра.

Провидіння нової епохи починається не після остаточного знищення старої, воно зароджується та розвивається ще на заключних стадіях останньої та вступає з нею у конфлікт. Людині, яка ввібрала в себе старі традиції, нелегко зрозуміти або прийняти нове. Ось чому святі та праведники, які прокладали шлях у нову епоху, завжди ставали жертвами старого часу.

Люди, які живуть у епоху змін, страждають духовно, відчуваючи внутрішній неспокій, жах, хаос, оскільки не існує ідеології чи філософії, що могла б їх направити. При цьому вони не позбавлені страхів зовнішнього характеру, бо в цей період відбуваються конфлікти та війни.

Ми, люди, які сьогодні живуть, є свідками великих змін. Ми не повинні бути прив’язані до існуючих уявлень. Щоб знайти нову істину, яка введе нас у нову епоху, ми повинні прямувати до абсолютного добра, якого прагне наша первозданна душа.