골동품
[кольтонпум]
骨董品
Є багато людей, які божеволіють від антикваріату і відчувають ностальгію за минулим. Деякі, використовуючи абсолютно свіже дерево для будівництва будинку або виготовлення меблів, намагаються надати йому вигляд старого. Його вистукують молотками, покривають жирними плямами; можуть навіть наробити дірок, щоб надати йому 100-річного вигляду.
Чому люди роблять подібні божевільні речі? Їхні вчинки виражають прагнення людини до історії. Це відображає бажання нашої первісної природи. Люди прагнуть залишитися в історії, бажають подолати час.
Цінність предметів антикваріату визначається їх історією. Якщо у вашому домі зберігається річ, якою користувався ще ваш пра-пра-дід, значить, у вас є особистий зв’язок з історією. Таку цінність не купити ні за які гроші.
Ми з’явилися як результат усього, що пережили наші предки. Ми – представники батьківської любові, плід їхньої любові, плід і відображення тисяч років історії, традицій. Ба більше, за подіями людської історії стоїть Небесний Батько. Коли ми вимовляємо “я”, до нього автоматично включаються і наші батьки, і Бог; у нашому “я” присутні наше минуле, теперішнє та майбутнє.
Роблячи погані вчинки, ми шкодимо не тільки собі, ми ранимо плід батьківської любові. Якщо батьки бачать свою дитину, яка відчуває великий біль, вони, безумовно, також відчувають цей біль. А якщо є щось, що приносить нам велику радість, то будуть задоволені й наші батьки, і Бог.
Люди сьогодні часто пишаються собою з почуттям величі. Однак навіть якщо для гордості є підстави і їхні заслуги визнаватимуть, як довго триватиме це визнання? Люди, які рятували нації та світ у минулому, були не з тих, хто йде звичним шляхом; вони йшли шляхом, яким ніхто інший не міг пройти.