원운동
[вон-ундон]
圓運動
Етимологія
圓 (원) [вон] – коло運 (운) [ун] – рухатися
動 (동) [дон] – обертатися
Ми тісно пов’язані зі Всесвітом, і наш рух має відповідати всесвітнім принципам. Так само як сонце сходить і заходить, як ніч змінюється днем і минає рік за роком, так само минають і десятиліття, і тисячоліття, обертаючись навколо однієї й тієї самої осі. Земля безперервно обертається, підкоряючись круговому руху, і день знову змінюється ніччю, а ніч – днем.
Різні рівні існування стоять на різних рівнях любові, породжуючи рух і дію. Любов рухається по спіралі, постійно проникаючи все глибше і глибше у напрямку до центру. Центр докладає зусилля, яке притягує до себе об’єкт, що й створює круговий рух. Це можна побачити на прикладі руху води у вирі. Також і пісок, підхоплений і закручений вітром, осідає в центрі. Мінус або об’єкт здійснює круговий рух, але при цьому не бажає завжди залишатися мінусом, прагнучи стати плюсом або суб’єктом. Їхня мета – збільшитися, додати щось більше. Здійснюючи круговий рух, вони бажають стати більшими, і більше вкласти заради любові. Так вони можуть розвиватися і рости.
Таким же чином, створюється спонтанний і природний круговий рух віддавання і прийняття в нашому повсякденному житті. Любов не може вдосконалюватися без досвіду виховання власних дітей, а також за відсутності радощів від виховання своїх онуків. Дідусь і бабуся повинні йти поруч зі своїми дітьми. Ці стосунки любові мають простягатися далі, на онуків і родичів, і зрештою повернутися до Бога і предків.
Щойно любов прийде до нас, нам належить додати до неї свою власну любов і передати її далі, підтримуючи круговий рух. Щойно почнеться круговий рух, ми будемо невіддільні від любові.