Практика істинної любові

Що означає практикувати істинну любов? Ніщо і ніхто не народжується заради себе. Кожна істота живе і діє заради партнера. Для цього людина повинна першою самовіддано і жертовно віддавати коханому все, що має, без залишку.

Людина, яка пізнала любов, живе заради свого партнера, додаючи до стосунків самовіддану любов, не чекаючи нагороди у відповідь. Партнер відповідає на любов повною покорою і смиренням. Якби у їхніх стосунках не було істинної любові, між ними існувало б тільки суперництво. Однак Божий принцип творіння не містить у собі поняття експлуатації у процесі існування та розвитку. Бог створює у процесі взаємодоповнюючої дії віддавання і приймання, коли партнери об’єднуються у найвищій гармонії, в основі якої абсолютні цінності любові.

Цей принцип можна застосувати до всього Всесвіту, але, на жаль, досі його неправильно розуміли. Нас помилково вчили, що сильні пригнічують і експлуатують слабких. Теорія про виживання найсильніших – так званий “закон джунглів” – неправильна у своїй основі! Її захисники не враховують абсолютних цінностей, дотримуючись яких, ми повинні жити заради вищого блага, причому всі живі істоти повинні досягти досконалості, і кожна людина повинна стати постійним джерелом любові.

Іноді дехто приноситься в жертву заради вищого добра, але ми не повинні розглядати це як моральне зло. Ця жертва – внесок заради прогресу. Хіба можна назвати злочином те, коли одна людина жертвує собою заради порятунку власної сім’ї? Ні. А якщо заради блага країни добровільною жертвою стає сім’я, або країна жертвує собою заради порятунку всього світу? Благородні вчинки – це абсолютні цінності любові у реальному втіленні. Вони відкривають шлях любові у її істинному значенні.

Життя заради інших, самовіддача і самопожертва в любові, вдосконалення володарювання любові шляхом добровільного смирення – таке життя відповідає ідеалу творіння.